Часто в процесі виробництва тієї або іншої поліграфічної продукції виникає необхідність в проведенні операції по вирубці. І в цьому випадку не обійтися без плоского висічного штампу, який іменується штанцформа. У людей в цьому не досвідчених часто виникають складнощі при замовленні форм для висікання, а деколи навіть і проблеми в процесі висікання, в яких незрідка необгрунтовано звинувачується виробник штанцформ. У цій статті ми розглянемо важливі моменти, на які варто звернути увагу виробника при подачі заявки на виготовлення штанцформи.

      Штанцформа – (від нім. stanz – рубати) є найчастіше фанерною основою з наскрізними пазами певної ширини, в яких фіксуються різні за типом і призначенням металеві лінійки. Останні діляться на три основні типи: ріжучі , бігувальні і спеціальні . Кожен з типів ділиться на безліч підтипів і підбір лінійок з необхідними параметрами лежить на плечах виробника форм. Від правильного підбору лінійок залежить якість продукції або навіть працездатність штанцформи.

      Перед тим, як розміщувати замовлення на штанцформу варто засвоїти, що універсальних форм не існує. Штанцформою для висікання коробок з мікрогофрокартону неможливо обробляти картон 250 г/м кв. У свою чергу форма під плаский картон завтовшки 0,4 мм не годитися для висікання клейкої плівки (оракал, рафлатак). Варто підкреслити, що найважливіші параметри, які часто не повідомляються – це параметри матеріалу, що висікається. Саме, виходячи з його характеристик, вибираються параметри лінійок для штанцформи. Часто, здавалося б, неважливі на перший погляд тонкощі впливають на якість відтисків штанцформи. Наприклад, якщо при замовленні форми вказати матеріал мікрогофрокартон і забути вказати, що він кашируєтся щільним папером 0,2-0,3 мм, то вірогідні проблеми при висіканні. Або ж, наприклад, за допомогою штанцформи для висікання «пластика 0,2-0,6 мм» маловірогідно отримати якісну продукцію.

      Чим же так відрізняються штанцформи для різних типів матеріалів? По-перше, параметрами лінійок: висота, вид заточки, товщина. По-друге, для певних типів матеріалу застосовуються різні способи наборки лінійок. По-третє, параметрами ежекторних матеріалів. По-четверте, параметрами основи штанцформи. Тепер зупинимося на кожному з пунктів детальніше. Вид заточування лінійок вибирається виходячи з товщини матеріалу. Для обробки тонких матеріалів (до 0,6 мм) застосовуються ріжучі лінійки з двухгранною заточкою. Для матеріалів з більшою товщиною слід застосовувати ножі з багатогранним або однобічним заточуванням, що запобігає появі «заваленої» кромки різу. Товщина лінійок вибирається виходячи з товщини, твердості, типа матеріалу і умов роботи (тип устаткування). Видам лінійок присвячена серія публікацій на нашому сайті .

      Якщо розглядати штанцформу як набір деталей з лінійок різної форми, то і підготувати цей набір для однієї і тієї ж штанцформи можливо по-різному. Наприклад, щоб не вдаватися до нетрів технології виготовлення штанцформ, варто відзначити, що форма для висікання квадрату з пластику відрізнятиметься способом збірки від форми для висікання паперу. Як не буває універсальних штанцформ, так, зокрема, не існує універсальних ежекторних матеріалів (гуми) . Гума розрізняється по жорсткості і функціональності. Встановивши жорстку гуму на штанцформу для обробки гофрокартона, можемо отримати зім'ятий профіль. Якщо навпаки встановити м'яку гуму для товстого щільного матеріалу, то можливо ежекторний матеріал просто не виконуватиме свої функції. Залежність товщини основи штанцформи від матеріалу пояснюється тим, що чим тонше основа, тим більше видима робоча частина лінійки над нею.

      Також дуже важливо правильно підготувати графічну інформацію (файл-креслення). Нами були розроблені цілий ряд рекомендацій і вимог:

1. Файл повинен містити малюнок у векторному вигляді. Обробка растрових зображень дуже уповільнює підготовку замовлення до виготовлення, а часто зовсім робить її неможливою


2. Вміст файлу повинен відповідати його призначенню. Якщо файл готувався для виготовлення штанцформи, то наявність в ньому друкарських елементів (контрольні шкали, тексти, графічні елементи) не має жодного сенсу. Також дуже важлива відсутність у файлі прихованих (незабарвлених або з нульовою товщиною) елементів. Наприклад, при підготовці файлу в Adobe Illustrator якимсь лініям контура була призначена нульова товщина. У даній програмі ці контури не видно. При обробці такого файлу в спеціалізованому програмному забезпеченні «все таємне, ставє явним». Наше ПО не «розуміє» безбарвних ліній і ліній з нульовою товщиною і виводить все однаково. У результаті проводиться процес порівняння того, що ми бачимо з тим, що хоче бачити клієнт. Погодтеся – довго, незручно і виникає вірогідність помилки. В «чистого» файлу ще один плюс – його розмір. При відправці файлів великого об'єму через електронну пошту можуть виникнути труднощі


3. Відсутність подвійних паралельних ліній (Outline Stroke). Обробка такого файлу працемістка, оскільки зі всіх паралельних ліній необхідно підготувати по одній центральній



4. Розділення типів ліній по кольорах. Саме по кольорах, а не по виглялу. Пунктирна лінія з малим кроком може бути не узята до уваги, оскільки без значного збільшення масштабу розпізнати стиль зображення лінії не є можливим. Нами рекомендується малювати лінії завтовшки 1-2 пункти, а по кольорах розділяти таким чином. Ріжучі лінійки – червоний, бігувальні – зелений, перфораційні – жовтий або помаранчевий. Нижче зображений приклад підготовки файлу-креслення.